Томаш Сіцінський: "Бачимо підтримку футзалу на рівні влади"

Легендарний житомирський футболіст, відповідальний секретар Асоціації футзалу м. Житомира Томаш Сіцінський розповідає про своє життя після футболу, згадує знакові протистояння житомирського футзалу й запевняє, що Житомир готовий виставити команду на Чемпіонат ветеранів у віковій категорії 70+.

Сіцінський Томаш Антонович

Дата народження: 14 травня 1940 р.
Місце народження: м. Житомир
Досягнення:– майстер спорту СРСР з футболу

володар Кубку України серед виробничих колективів 1959 р.

Чемпіон України серед команд майстрів класу «Б»

володар Кубку України серед команд майстрів класу «Б»

У футболі з 1959 р.

У футзалі з 1994 р.


– Багато хто після завершення кар’єри футболіста присвячує себе тренерській роботі. Ви себе не бачили тренером?
- Звісно ж бачив. Я досить плідно працював у житомирському філіалі Київського політехнічного інституту й у житомирському сільськогосподарському інституті. З командою політехнічного інституту ми виграли Чемпіонат міста, але підвищити нас у класі, себто допустити до Чемпіонату Житомирської області, не захотіли. Не було сенсу там залишатися.

Згодом мене запросили до команди сільськогосподарського інституту. Ми дуже довго займалися з хлопцями тактичною підготовкою і це дало свій результат на першості України серед сільськогосподарських ВУЗів. Вважаю, що там ми виступили досить пристойно, але керівництво обрало інший шлях розвитку команди. Я завжди ставив перед собою максимальні задачі, тим паче, що у нас було все для того, щоб їх досягти. А який сенс був займатися далі, якщо високих задач перед командою не стояло?

– Окрім тренерської роботи Ви пробували себе в ролі футбольного арбітра.
– Все йде один за одним. Коли я закінчив грати, мав можливість ще два роки судити на найвищому рівні. Тоді я ввів карту майстерності арбітра: після кожної гри я давав представникам команд анкету, в якій вони визначали мою оцінку за гру. Зрозуміло, що переможець завжди буде схилятися до кращої оцінки, а команда, що програла – до гіршої. Але мене ця доля оминула, адже я ніколи не йшов на «пропозиції» команд. У мене досі є записи, де команда, що програла, ставила мені п’ятірку й писала «дякуємо за суддівство». Я цим пишаюсь. А от піднятися на вищий щабель – республіканський, мені не вдалося, бо там всі місця були зайняті. Така ж доля спіткала і Петра Михайловича Білого.

– До речі, легендарний футболіст Петро Білий тривалий час очолював Федерацію міні-футболу Житомира, Ви працювали з ним пліч-о-пліч. Зараз підтримуєте зв’язок?
– Обов’язково. Петро Михайлович склав свої повноваження у зв’язку із хворобою, а він був і головою Житомирської міської федерації міні-футболу і головою Житомирської обласної федерації міні-футболу. Коли у нас починався міні-футбол, потрібно було багато зусиль прикласти для того, щоб цей вид спорту розвивався. Починаючи від організаційних питань і закінчуючи психологічним тиском команд на арбітрів. Не кожен витримував, тому ми з Петром Білим проводили роботу з арбітрами, багатьох ми відсіяли, залучали молодь. Безумовно, це важка праця, але ми не могли відступити, адже нам довіряла футзальна громадськість.

– Коли Ви в останній раз грали в футбол чи в футзал за ветеранів?
– Я і зараз можу вийти на майданчик! Коли востаннє грав за ветеранів не згадаю, але зараз, працюючи в Житомирському ліцеї №2, я бігаю і граю з дітлахами. Приходьте на майданчик і самі все побачите. Ця «хвороба» – футбол, залишилась у мене на все життя.

– Президент АФЖ Віктор Таран жартома каже, що як тільки комітет ветеранського футзалу АФУ введе в Чемпіонат України категорію 70+, Житомир виставляє команду. Є ще порох в порохівницях?
– Я не знаю у кого там ще гетри на ноги налізуть (сміється). Звісно ж є кого запросити у цю команду, це і Петро Білий, і Микола Сосюра. Микола Петрович і у молоді роки не відрізнявся атлетичністю, але, можливо, вийде трохи пополірує паркет.

– Щороку футзальна сім’я Житомира зростає. Чи багато залишилося «старожилів»?
– У цьому контексті краще говорити не про команди, а про гравців. То й же Максим Сорокін, який грає ще зі шкільних років, Володимир Мухін, Микола Ткачук, який у минулому сезоні тренував «Водоканал» і грав за ветеранів.

Що ж до команд, то в першу чергу згадуємо «Водоканал», «Авангард», СК «Візаж», де величезний обсяг роботи з молодими футзалістами виконує Віталій Лясковський. Не можна не згадати про команду з Коростеня, якою плідно займається Сергій Джус. У цьому контексті також хочеться відмітити прогрес команди «Форца», яка поступово розвивалася й наразі є «міцним горішком» нашого Чемпіонату.

– Протистояння «Промінь» – «Енергія» і «Атлет» – «Інбев» стали класикою житомирського футзалу, які ще знакові матчі можете згадаєте?
– Свого часу моду у Чемпіонаті міста задавав «Дорожник», який тренував Віктор Шиманський, завжди на перших ролях був амбіційний «Водоканал». Шалений накал свого часу був у матчах «Авангарду» і «Візажу». Можна згадати і представника нашого славного мікрорайону Мальованка – команду «Легіон», яка до минулого року регулярно грала у Чемпіонаті. Скільки було перипетій з цією командою…

– Як розвивалася новітня історія житомирського футзалу?
– Приємно відзначити, що зараз ми бачимо підтримку футзалу на всіх рівнях влади: особисто наш міський голова Сергій Іванович Сухомлин, управління у справах сім’ї, молоді та спорту міста й області завжди підтримують наші ініціативи. Це стосується не лише регулярного Чемпіонату, а й різноманітних турнірів, кількість яких в останні два-три роки значно збільшилась.

Втім, варто сказати, що в останні роки житомирський футзал переживав різні часи. Були часи коли нам суттєво допомагало міське управління сім’ї, молоді та спорту і кількість команд сягала 50-60. Але в якийсь момент ситуація змінилася, кількість команд різко скоротилась і перед сезоном 2013/2014 ми зрозуміли, що нас чекають важкі часи. І тут мені телефонують з Києва і просять зустрітися з представником АФУ, який їде до нас з робочим візитом. Чесно кажучи, нічого доброго я від цієї зустрічі не чекав: приїде незрозуміло хто, розповість незрозуміло що, поїде і забуде про нас і наші проблеми. А вийшло зовсім по-іншому.

На ту зустріч я запросив Віктора Тарана, який тоді ще не був головою федерації футзалу, хоча я розумів, що у нього далекоглядні плани. Цим представником АФУ виявився Сергій Бабіков. Його я завжди згадую лише теплими словами, адже він зробив те, чого АФУ не робила чи не хотіла робити з різних причин. Поспілкувавшись з Сергієм Миколайовичем ми зрозуміли, що це людина, яка хоча і представляє організаційну структуру, дуже просто знаходить спільну мову з представниками всіх областей України. Він приїхав подивився на наш парад-відкриття, на нашу організацію змагань. Пам’ятаю, що йому дуже сподобався наш парад команд, він казав, що ніде більше в Україні такого не бачив.

– Чим він Вас підкупив повірити в проект АФЛУ?
– Тим, що він навів порядок в аматорських змаганнях. Він заклав в основу змагань принципово важливі положення: один гравець грає за одну команду. Сергій Миколайович припинив «гастролі» гравців від команди до команди, що в свою чергу відкрило шлях молодим гравцям. Хіба правильно, коли один гравець грає і тут, і там, їздить по декількох районах і утримує за собою місце в основі? Ця система контролю і переходів гравців із команди в команду була новаторською і що найголовніше дала свій результат.

– Незабаром в Житомирі стартує новий футзальний сезон, між ким розгорнеться боротьба за чемпіонський титул?
– У нашому Чемпіонаті уже сформована топ-група команд, які будуть у цьому році претендувати на чемпіонство. Це «Атлет», «Промінь», МФК «ІнБев», СК «Візаж», «Водоканал». Матчі між цими командами будуть принциповими, а вболівальники не будуть нудьгувати. Підніжку лідерам завжди готовий підставити «Коростень», чия гра у минулому сезоні приємно вражала, та й інші учасники Вищої ліги свої очки так просто не віддадуть.

Переконаний, що на нас очікує дуже цікавий Чемпіонат, а у Вищій лізі спокійного життя ні у кого не буде.

futsalua.org



В лиге участвуют
33 турнира 
1165 команд    14203 игрока
Ассоциация футзала Украины Select Joma в Україні
Лидеры чемпионатов АФЛУ
Город Чемпион

1

Одесса МКВ
2 Харьков Слобода
3 Кривой Рог Конкорд
4 Херсон Стелс
5 Желтые Воды МАУ МГОК
6 Ровно Свиспан-Горизонт
7 Днепр (Город) Екатеринославхлеб
8 Днепр (Либертад) ФК ПБ
9 Киев Альтернатива
10 Житомирская обл. Атлет
11 Хмельницкий Динамо ГУНП
12 Николаев ИНИСС
13 Винница Сатурн
14 Запорожье АРПИ
15 Кировоградская обл. Новая Полиция
16 Гребинка Оржиця 
17 Ивано-Франк. обл. Виза Вторма
18 Полтава ПЗМС
19 Тернополь Агропродсервис
20 Cумы Краснополье
21 Измаил Таможенник
22 Черкасская обл. Солтекс
23 Николаевская обл. Автолокомотив
24 Луганская обл. ИВТ
25 Волынская обл. Надия
26 Закарпатская обл. Алекс
27 Черновицкая обл. Урожай
28 Краматорск Бахмут-АГРО
29 Ужгород Проспект
30 Бердянск Азовское море
31 Дрогобыч СтаР


Ставьте лайк, и Вы будете видеть наши новости в своей ленте в соцсетях: