Владислав Мазур: "Не задоволений "сріблом" Словаччини, бо я максималіст"

Українських легіонерів у європейських країнах не так уже й багато, а тих що посідають призові місця у чемпіонатах із своїми командами ще менше.

Один із них – це Владислав Мазур, який здобув срібні медалі чемпіонату Словаччини з футзалу у складі «Слов-Матіка».

- Насамперед, розкажи про фінальний двобій чемпіонату. Чому програли (фінальна серії завершилась 2:3), хто був фаворитом двобою?

- Ми були фаворитами фіналу. Усі матчі були високого рівня. Втім, «Пінерола» також має хорошу команду. Усім у Словаччині уже надоїло, що «Слов-Матік» виграє кожного року титул (команда виграла 10 із 11 останніх чемпіонатів, - В.К.) і цього року робили все для того, щоб цей чемпіонат виграв хтось інший. На кожному фінальному матчі я відчував, що ми грали на виїзді. У нас з «Пінеролою» один зал, де приймають і вони, і ми.

- Розкажи як потрапив у команду, яка не раз була чемпіоном Словаччини, - «Слов-Матік»?

- Одного разу уже відповідав на таке запитання у інтерв'ю. Після СК «Енергія» я поїхав грати у великий футбол до Словаччини. Мої одноклубники з МФК «Вранов» покликали мене зіграти за одну з команд в аматорському турнірі Delfin cup, там я отримав нагороду, як найкращий гравець, і мене запросили у команду з першої ліги FK Troligabus Prešov. З ними ми вийшли у фінал чотирьох Кубка Словаччини і у фіналі ми грали з «Слов-Матіком», на жаль, програли (8:13, - В.К.). Я не мав змоги зіграти, бо мав останній тур за «Вранов». Там мене побачили гравці і тренери «Слов-Матіка». «Troligabus» вийшли у вищу лігу, але, на жаль, через фінансові проблеми команди не стало.

- То ти ще й срібний призер кубка Словаччини?

- Як я вже й казав, у фіналі я не грав. Але я грав до цього у кубкових матчах і був у заявці на фінал.

- Як ти для себе оціниш, срібні нагороди чемпіонату – це успіх?

- Не задоволений "сріблом" Словаччини, бо я максималіст. Хотів виграти "золото" з командою, яка всередині як сім'я.

- У "Слов-Матіку" тренер довіряв тобі, чи потрапляв ти у основний склад?

- Тренер вірив у мене і це дуже важливо. Я прийшов у команду наприкінці сезону перед плей-оф. Не зіграв багато матчів і багато часу був травмований. Через травму пропустив дві контрольні гри у Празі, в якій награвались четвірки та дві півфінальні зустрічі з Прешовом. Відновився тільки на фінал, але в першій грі тренер боявся мене випускати і я не грав. Але все ж зміг відзначитись двома гольовими передачами у одній із півфінальних, і у одній із фінальних ігор. Найгірше у житті спортсмена це травми. Вони у цьому році мені сильно заважають.

- Також знаю, що ти грав і у другій команді.

- Так, я паралельно виступав за «Слов-Матік Б», який грає на лігу нижче. Команда посіла перше місце за підсумками плей-оф. Я встиг зіграти 7 ігор, у яких забив 13 голів.

- Які плани на майбутнє після завершення сезону у Словаччині. Залишаєшся в команді чи ні?

- Не знаю ще, що буде. У клубі актуальна проблема зі спонсорами, але я б хотів залишитись у такій команді.

- Як загалом тобі Словаччина, встиг роздивитись цікавинки країни?

- Братислава досить красиве місто, але Львів для мене найкращий. У кожного львів'янина трошки інший менталітет, проте зараз я вже розумію багато речей тут.

- Кілька слів про твою кар'єру: де починав грати, і як тебе доля занесла до Словаччини?

- Починав грати у ДЮСШ «Сокіл», потім була «Покрова» (Львів), багато аматорських команд. Перша професійна команда – ФК «Львів», далі були аматорські команди з дуже кваліфікованими виконавцями, які грали і у вищій лізі України та вигравали титули. Потім після року у львівській «Енергії», яка стала для мене першою професійною командою у футзалі, я переїхав у Словаччину.

- Які ставиш перед собою цілі у футболі і футзалі? В якому спорті, передусім, себе бачиш у майбутньому?

- Я працюю над собою і ставлю кожного разу максимальні цілі. Для мене важливо, яким бачать мене тренери, які зі мною працюють.

- Ти пограв у львівській «Енергії», яка ставала призером чемпіонату України, тепер став віце-чемпіоном Словаччини. Що вважаєш потрібно зробити, щоб тебе побачив тренерський штаб нашої збірної з футзалу?

- Я дуже радий, що грав у «Енергії» і зараз мої колишні одноклубники стали чемпіонами України. Обов'язково по приїзді додому відсвяткую з ними титул.

Був би дуже радий, якщо б мене викликали до збірної. Я був підопічним Косенка і, думаю, що він бачив мене перспективним, якщо я підписав контракт з «Енергією». Шкода, що не мав більше шансів довести свою кваліфікацію, але я вдячний «Енергії», яка багато мене навчила. Я й далі навчаюсь і розвиваюсь, не хочу зупинятись ні на секунду, а рости, рости і рости. Вірю в те, що моя гра буде достойна виступів за збірну.

Володимир Крупчук

http://u16.ua



В лиге участвуют
33 турнира 
1165 команд    14203 игрока
Ассоциация футзала Украины Select Joma в Україні
Лидеры чемпионатов АФЛУ
Город Чемпион

1

Одесса МКВ
2 Харьков Слобода
3 Кривой Рог Конкорд
4 Херсон Стелс
5 Желтые Воды МАУ МГОК
6 Ровно Свиспан-Горизонт
7 Днепр (Город) Екатеринославхлеб
8 Днепр (Либертад) ФК ПБ
9 Киев Альтернатива
10 Житомирская обл. Атлет
11 Хмельницкий Динамо ГУНП
12 Николаев ИНИСС
13 Винница Сатурн
14 Запорожье АРПИ
15 Кировоградская обл. Новая Полиция
16 Гребинка Оржиця 
17 Ивано-Франк. обл. Виза Вторма
18 Полтава ПЗМС
19 Тернополь Агропродсервис
20 Cумы Краснополье
21 Измаил Таможенник
22 Черкасская обл. Солтекс
23 Николаевская обл. Автолокомотив
24 Луганская обл. ИВТ
25 Волынская обл. Надия
26 Закарпатская обл. Алекс
27 Черновицкая обл. Урожай
28 Краматорск Бахмут-АГРО
29 Ужгород Проспект
30 Бердянск Азовское море
31 Дрогобыч СтаР


Ставьте лайк, и Вы будете видеть наши новости в своей ленте в соцсетях: